А що робить, коли немає сили
І стерлася надія нанівець?
Коли здавалось трошки відпустило,
А потім знову тільки й ждеш кінець...
А що робить, коли твої долоні
В молитві ніби разом аж зрослись?
Та очі, що від сліз завжди червоні...
Ще геть не довго, почекай, кріпись...
Не плач ... Спаситель тихо промовляє:
Я відчуваю твого серця біль,
Пече у середині й не стихає,
Ще трохи прикладу Своїх зусиль...
Не плач... Тримай міцніше Мою руку
Я теж Терпів і плакав на хресті...
За кожен гріх, розпятий був у муках
Залишений вмирав на самоті...
Не плач... не плач... вже скоро, дуже скоро
Твій хрест Я обміняю на вінець
Закінчаться тривоги, сльози й горе
І віри засіяє промінець!
Люба Охман.
#Ісус_найкращий_друг
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 971 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
молитва - Сотниченко Андрей стихотворение написано в 2002г,это первая моя попытка "опубликоваться" на веб-сайте,посему прошу извинить,если что-то не так.Стихов,хвала Господу,у меня немало за период с 90-х доныне,буду счастлив продолжить,если это угодно Отцу небесному и вам.С уважением.Андрей.
